- кочівники
- -і́в, мн. (одн. кочівни́к, -а́, ч.; кочівни́ця, -і, ж.).Те саме, що кочовики.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
кочівники
Смотреть что такое "кочівники" в других словарях:
кочівниця — див. кочівники … Український тлумачний словник
номади — ів, мн. Народи, які кочують; кочівники … Український тлумачний словник
оранглаути — ів, мн. Морські кочівники, група племен на дрібних островах Малайського архіпелагу … Український тлумачний словник
тамга — и/, ж., іст. 1) Тотемний родовий, а згодом сімейний знак власності у вигляді тавра, мітки, яким кочові народи (перев. кочівники Центральної Азії, Сибіру, Причорномор я) позначали своє майно. 2) Герб, печатка або підпис. 3) Внутрішнє торговельне… … Український тлумачний словник
номади — Номади: кочівники [51] кочовники [XII] … Толковый украинский словарь
Муниципальные образования России — См. также: Муниципальная реформа в России (2006) Республика Адыгея … Википедия
